- бруднити
- -ню́, -ни́ш, недок., перех.1) Робити кого-, що-небудь брудним, нечистим. Бруднити руки.2) перен. Плямувати, опоганювати, ганьбити, безчестити кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бруднити — [брудни/тие] д(‘)н у, ни/ш, ниемо/, ниете/; нак. ни/, д(‘)н і/т … Орфоепічний словник української мови
бруднити — 1) (робити кого / що н. брудним) калити, багнити, бабряти, забруднювати, мурзати 2) перен. плямувати, опоганювати, ганьбити, безчестити, паплюжити, очорнювати, знеславлювати … Словник синонімів української мови
бруднити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бабрати — аю, аєш, недок., перех. і без додатка, рідко. 1) Бруднити, мазати. 2) Перебирати, перекидати що небудь, порушуючи лад, порядок у чомусь … Український тлумачний словник
багнити — ню/, ни/ш, недок., перех., діал. Бруднити … Український тлумачний словник
багнітувати — у/ю, у/єш, недок., перех., діал. 1) Бруднити. 2) Псувати, нівечити щось … Український тлумачний словник
брудити — джу, диш, недок., діал. Те саме, що бруднити … Український тлумачний словник
бруднення — я, с. Дія за знач. бруднити 1) … Український тлумачний словник
гидити — джу, диш, недок., розм. 1) неперех. Випорожнятися. 2) перех. Паскудити, бруднити. 3) перех., перен. Паплюжити, плямувати … Український тлумачний словник
грязити — яжу/, язи/ш, недок., перех., діал. Бруднити (у 1 знач.) … Український тлумачний словник